Інформація про організацію роботи з питань протидії булінгу, запобігання домашньому насиллю, створення безпечного  освітнього середовища.

Процедура подання  (з дотриманням конфіденційності) заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування)

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)

Зразок заяви

Роз'яснення  щодо застосування  наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646

Дієві поради батькам:

• започаткувати традицію снідати та/або вечеряти без гаджетів;

• проводити один день на тиждень (наприклад, неділю) офлайн (правило має стосуватися не лише дітей, а й дорослих);

• в ігровій формі встановити спеціальні правила для використання гаджетів у сім’ї й підписати з дитиною “Сімейну угоду”: вказати, де можна використовувати гаджет, як довго можна ним користуватися, де заряджати тощо (приклад такої угоди можна знайти за посиланням https://bit.ly/2W9CpA7 );

• налаштувати профіль дитини так, щоб незнайомі люди не могли їй писати й залишати коментарі;

• влаштувати батьківський та спільний перегляд освітніх відео та мультфільмів на YouTube-каналі ГО “#stop_sexтинг” https://www.youtube.com/@StopSextingUkraine/videos,

зокрема, “Хаппі та її суперсила" https://www.youtube.com/watch?v=6iI77X1hoIw&ab_channel=StopSextingUkraine ,

"Як бути в безпеці в інтернеті? "https://www.youtube.com/watch?v=kTX_QIzaebg&ab_channel=StopSextingUkraine.

Ознаки/сигнали небезпеки ризикованої комунікації, на що слід звернути увагу:

* людина випитує багато приватної інформації;

* запитує щось особисте, хоча вони з дитиною нещодавно «подружились» (наприклад, «чи ти коли-небудь цілувалась/цілувався?»);

* просить зберігати «дружбу» в секреті, говорить, що цей зв’язок для нього/неї особливий;

* дуже емоційно коментує публікації дитини. Тут потрібна обережність та не варто довіряти людині лише через безліч компліментів та коментарів;

* емоційно реагує на відмови – агресивно, образами або навпаки – виражає свою надмірну засмученість;

* звертається за допомогою, в тому числі просить вчинити певну дію (яка часто може бути небезпечною або образливою для дитини) чи перерахувати гроші;

* просить допомоги в обмін на певну винагороду (так часто роблять ті, хто має намір вчинити насильство);

* перепитує, хто ще користується твоїм комп’ютером/ноутбуком та чи знаходиться він у твоїй особистій, чи у загальній кімнаті.

Правила безпечної поведінки в інтернеті!!!

* Долучати «в друзі» лише тих людей, кого знаєте в реальному житті. Так само як не спілкуватися із незнайомцями на вулиці, бути обережними;

* Мати «закритий профіль» у соціальних мережах;

* Не відписувати у приватних повідомленнях незнайомим людям, які здаються підозрілими (нестандартна зовнішність, старший за віком, в профілі немає фотографій тощо);

* Не боятися відхиляти заявки в друзі та видаляти (блокувати) тих людей, з якими не бажаєте спілкуватись;

* Не публікувати, ніде не зазначати та не надсилати будь-кому особистим повідомленням свою приватну інформацію: домашня адреса, номер телефону, номер школи, де навчається та/або адреси позашкільних занять, логін та пароль від особистої сторінки;

* Не публікувати та не надсилати таку ж інформацію стосовно інших людей, особливо батьків тощо;

* Бажано не відмічати свою геолокацію;

* Не надсилати свої інтимні фото у приватні повідомлення ані тим, кого вже знаєте, а ні тим, з ким познайомилися в інтернеті. Та в жодному разі не публікувати такі фото;

* Для того, щоб зрозуміти, якою інформацією не варто ділитися онлайн, існує так званий «Тест білборда» – він звучить так: перед тим, як викладати щось в інтернет, уявіть, що це висить на великому білборді біля школи і його бачать усі. Якщо така думка викликає негативні емоції – викладати ту інформацію/матеріали в інтернет не варто.